Василь Махно

Василь Махно (народився в місті Чорткові у 1964 році) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Автор поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998), «Плавник риби» (2002), «38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше» (2004), «Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші 1991–2006» (2007), «Зимові листи» (2011), «я хочу бути джазом і рок-н-ролом» (2013), «Ровер» (2015), «Єрусалимські вірші» (2016), «Паперовий міст» (2017) та «Поет, океан і риба» (2019). Опублікував книжку оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» (2015), роман “Вічний календар” (2019), чотири збірки есеїстики «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (2006), «Котилася торба» (2011), “Околиці та пограниччя” (2019) та “Уздовж океану на ровері” (2020). Автор п’єс «Coney Island» (2006), «Bitch/Beach Generation» (2007), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта «Струна світла» (1996) та Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007).
У 2019 році рок-група Nameless. (UA Ternopil) записала на вірші поета альбом “Жовтий пес”.
Твори Махна перекладено й опубліковано багатьма мовами у різних країнах. Окремими виданнями виходили в Ізраїлі, Польщі, Румунії, Сербії та США.
Учасник міжнародних фестивалів, зустрічей та симпозіумів у Сербії, Польщі, Словенії, Румунії, Німеччині, Індії, Колумбії, Нікараґуа, Македонії, Ізраїлі, Монголії, Канаді та США. Лауреат низки літературних нагород: Фонду Ковалевих (2009), Міжнародної поетичної премії «Повеље Мораве» (2013), Книги року BBC (2015), півфіналіст польської премії “Анґелус”, фіналіст премії ім. Ю. Шевельова (2015, 2019).
У 2016 режисер Олександр Фразе-Фразенко зняв про письменника документальний фільм «Дім на сімох вітрах: портрет Василя Махна».
З 2000 року мешкає в США.