ти
бачиш маленькі хатки – селян – пожнив’я
теплого літа – посаджених у печах осель
цвіркунів – обшарпана пісня яких –
– бойовий прапор –
вони
відважують застібку всого усвідомлення –
випускають чужинців – зчитують світло –
– і дихають полином –
ти
знаєш що уже все визначено – й усім
складено як солому на дерев’яні вози
вони
знають глину і пісок – зітліле повітря –
і як піти звідси водою в землю
і все що можна взяти з собою:
прапор пісні і жменю насіння
все решта – легка тінь печалі
що падає від кожного слова
яке прочитуєш тут – читачу –