“І одні народи пішли на північ
а інші – на південь.
І вони розминулися на тисячу років
тільки ті що пішли вперед
залишали за собою міста і села
могильники і побитий посуд
а ті що спізнились –
підбирали за ними тишу” –
прочитавши се з книги
з кованими срібними кутниками
і застібкою яку замикали на ключ
ти так і не збагнув до яких народів
себе записати
бо отой тисячолітній протяг
що утворився –
коли одні повернули на північ
а інші на південь –
зберіг лише піщаний вітер
і ти розгадуєш темні слова:
і чуєш – приглушене іржання
сполоханих коней