Вірш тижня

землі моєї країни
вистачить
на мільйони могил

міст –
на мільйони снарядів
ракет
та мін

людей –
на десятки років
війни

війни –
на два
може три покоління
поки будуть живі

батьки
передаватимуть зброю свою
дітям своїм
як сімейну реліквію
чи оберіг

– останній патрон для себе
запам’ятав?
– так!

села
які згорять в попіл
так і залишаться нічиїми

тут не ходитимуть люди
відірвані ноги
кістками
вздовж замінованих стежок
лежатимуть на сонці
чи під снігом

посадки
в яких виростатимуть замість дерев руки
і вибухатимуть квітами навесні
жуками
та метеликами

і поля
де
замість картоплі та буряків
замість пшениці гречки та гороху
проростатимуть
голови
серця
печінка та нирки

замість бджіл – мухи
замість пісень – відрізані вуха

землі моєї країни
вистачить
усім

їж її як хліб

Завантажуйте наші додатки:

Аркуші на iOS

Аркуші на Android

Випадкові вірші

4000+ віршів

Кшися Федорович

і вбережи нас від спокуси…

і вбережи нас від спокуси
мірятися болем
якого за кожним — повна безодня птахів
такого, що мусиш постійно його порівнювати
з важкими валунами на березі
з чорномармуровими могильними плитами
з деревами, вирваними вітром
аби переконати себе в його поборності

але біль не побореш, як побореш ворога
не відкинеш, як могильний камінь
не подолаєш смертю смерть

біль проростає зеленими стеблами із землі (колір якої віднедавна ненавидиш)

біль заживає, як рани на звірові:
нагниває, пече, повільно гоїться
турботою і нескінченними перев’язками
при кожній з яких дивишся в очі своєму болю
і кажеш — ще один день ми витримали
(уникаєш слова «разом» як марлевих бинтів, які залишаються в рані нитками)

брила болю виточується хвилями та ніжністю
дрібні камінчики вкриють пляж
усміхнені діти забиратимуть їх на пам’ять

біль проходить всі фази місяця
(найдовше тримається повня)
аж однієї ночі на новий місяць
ти прокидаєшся
від вперше почутого звуку
власного дихання

Максим Рильський

“Любов чи ні — не знаю…”

Любов чи ні — не знаю…
Тінь, смуток, тишина,
Ніде життя немає,
На світі ти — одна.

Колись було — чи снилось…
Забулось — чи пройшло…
В душі давно згубились
Людське добро і зло.

У тьмі сіріють віти.
Ні руху, ні людей…
Одно лиш є на світі:
Огонь твоїх очей.

Василь Стус

“Даруйте радощі мої…”

Даруйте радощі мої
і клопоти мої —
нещастя й радощі мої —
весняні ручаї.
Просвітле небо аж кипить,
просвітле — аж кипить.
Блажен, хто не навчився жить,
блажен, хто зна — любить.
О, кара земле, окрай гри,
бери мене, бери,
спасибі, що вгорі кипить
сонце — угорі!
Спасибі, що росте трава
і що душа жива,
і що біліє голова,
і кільчиться трава.
Спасибі, коли ти є ти,
що ти — це ти і ти,
що досить руку простягти —
і край, і грай, і ти.
І золота твоя габа —
на руті, йа піску,
і на руках, і на губах,
і на моїм віку.
Пробудь же завжди молодим,
пробудь же молодим,
в святому літеплі води
ти сам стаєш святим.
І хай-но очі як вода,
хай — як жива вода —
але ж бо й горе — не біда,
і горе не біда.

VI.1969

Згенерувати 3 випадкові вірші

Вибрані поети

83 поети

Аттила Могильний

Аттила Вікторович Могильний (16 вересня 1963, Київ — 3 вересня 2008, Київ) — український поет, дитячий письменник та перекладач, укладач неформального часопису \"Абаба-галамага\". Один із небагатьох київських династійних поетів: його батько — поет Віктор Могильний, відомий як Віть Вітько. Мати — Аврелія Могильна, угорка з Ужгорода (звідси угорське ім'я Аттила).

Надія Глушкова

Надія Глушкова (народилася 1994 р. в Одесі) — поетка, публікувалась в альманасі Alpha Centauri, колишня учасниця одеського Театру поезії "Токи Фуко" і проєкту LitZustrich, учасниця Міжнародного літературного фестивалю в Одесі 2021 року та фестивалю української культури ВИДЕЛКАFEST 2022, працювала журналісткою та лінійною продюсеркою на одеському Суспільному, наразі працює в комунікаціях.

Богдан Рубчак

Богдан Рубчак (6 березня 1935, Калуш — 23 вересня 2018, Нью-Джерсі) — український письменник (поет, літературознавець, есеїст). Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи. З 1948 у США: з 1968 викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах. Перекладав з англійської, німецької, французької. Вважається одним із видатних поетів української діаспори.

Колекції

14 колекцій

Бароко

2 поетів

Бароко (XVII - XVIII ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого був...

Романтизм

15 поетів

Романтизм (XVIII - XIX ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого є...

Модернізм

13 поетів

Модернізм (XIX - XX ст.) виник як реакція на численні революції, урбанізацію та індустріалізацію, на нього також...

Наші 20-ті

19 поетів

Наші 20-ті — термін, котрий створила українська літературознавиця Ярина Цимбал на позначення української...

Вибір редакції

Аванґард

5 поетів

Аванґард (20-ті рр. ХХ ст.) — течія, визначальними ознаками якої було руйнування традиційних форм і канонів...

Вибір редакції

Неокласицизм

4 поетів

Неокласики (початок ХХ ст.) — група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття...

Про нас

“Аркуші” — неприбутковий проєкт, що був заснований Іллею Стріхарем у 2020 році.

Ми працюємо над тим, аби відкривати нашим читачам унікальні сторінки української поезії та створювати простір для всіх, щоб творити, відчувати та ділитися поезією. Ми постійно збагачуємо нашу віртуальну бібліотеку новими іменами, зокрема робимо почутими голоси нової ґенерації української літератури.

Увійти