Зернисті зорі розцвітаютъ
над всохлим листям —
зійде колись на чорних кроснах
дзвінке намисто.
Снопи під сонцем розтопились —
ніхто не спинить …
Стернею, навздогін стебельцям,
тече калина.
У жменях репає проміння,
струїться житом —
облогом залягли дороги,
щоб не ходити.