оце свята Юліяна
що садила полин біля п’ят Господа
її криниця то бездонний човен
в якому стернують сплячі
ти водиш сюди п’ятнадцятьох мисливців
що мають тебе звоювати
але один промовляє слова свої так як спускають хортів
і не прикладається до води
другий ступає так як чернець що востаннє заходить в покої сестри
і не прикладається до води
а третій той що всередині
слухає найменше у світі море
о Юліяно прийди
……………………………………………………………………………………………………….
оце свята Текла
що садила маслини біля п’ят Господа
великий палець її проти звіра
а вказівний проти спокусника
її рука копає пивницю
для п’ятнадцятьох твоїх пересмішників
її слова як вівці що перепливають озеро
з котрих остання молока найповніша
онде шістнадцятий з-поміж отих пересмішників
хитає у грудях два серця і не може на той бік перейти
о Текло не відвернися прийди
……………………………………………………………………………………………………….
оце свята Євфросинія
що садила лілеї біля п’ят Господа
над вояками вона виростала вітрилом
і оберталася жорном над ложами їх постарілих за ніч наречених
вона борошно і вода і завпокійні хліби
жах візника що опівночі минає шпиталь
і розпач тої що народжує самотньо на березі ставу і радість її
і німота всохлих плодів смокви
тут кожен зі спраглих вздрить жінку
що п’є з іншого боку води
і тільки один з них стоїть під муром криниці ніби під мурами Єрусалиму
і неспроможний зазирнути туди
о Євфросиніє не погордуй ним прийди
……………………………………………………………………………………………………….
свята Юліяна свята Текла
свята Євфросинія
мої голоси то поставлений серед пустелі трисвічник