По тобі
на постелі форма задубіла,
і я сама !
Не можу збутися
слідів твоєго тіла,
ні кинутись у наготі грудей
в веретище плачів.
Я чую :
стогони землі,
я бачу :
з чорних ям гробів
коріння заповзає
у твої уста.
І я сама.
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.