Дзеркало питається
стрункої дівчини в мальованім одязі :
“Яка ти ?”

По літах, лагідно,
бере в руку зморшку і сивий волос,
западає в утомлені очі :
“Хто ти ?”

щоденно мучиш
дзеркало своє
примушуєш його
щоб відбивало тебе іншим
ніж ти дійсно є
тому ти ломишся
і гнешся
вивертаєшся навиворіт
аж дзеркало зневіриться
і вивергне тебе відлюбленим
віджитим
і відсутнім