Тепер, коли Єва пішла, ти
розмовляєш зі шкурою,
що укриває твій сором.
Вона розповідає тобі
про гони райськими травами – часто,
ще мокра від поту й роси, прокачуючи
жилами радісну кров,
вона тебе бачила,
задивленого в пустелю озера, нерухомого
і блідого.
Слухай шкуру,
слухай, що каже ця перша у світі річ.
Ви зустрілися на мосту,
що з’єднує смерть і життя,
ідучи
в протилежні боки –
тепер говоріть.