Жовтих плям тривожне коло,
Слів байдужих кайдани.
Може, сонце прохололо,
А як ні, то поверни
Не ясні дарунки травня,
Не троянди, не вогонь –
(Буйна радість – радість давня,
Мов пісок з сухих долонь).
Поверни оті прозорі
Молодого серця дні,
Спів і працю у просторі,
Гук возів у далині,
І у вирій перші шуми,
І озер безхмару дань,
Золоті човни задуми,
Легкоплинний час розстань.