Як згорнена пелюстка, спів
спинивсь на шибі —
в твоїх руках різьба шляхів
зігнулась у вітрі.
Холодних карт сувої в ніч
шумлять, на хвилі,
повільно, обручами криги,
пливуть до світла.
Таврами ран старі обличчя
крізь сіті соли —
не перейде осіннє море
в весняні гори.
Кремінним ходом брили снів
на роздоріжжях —
туди, де над межею сніг
зійшов, як квітка.
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.