Мете і мете.
Кругом така пустка:
Минулась капустка,
Нічого ніде.
Мороз – без послабки:
Вже мало не плачуть…
Все бігають, скачуть,
Постукують в лапки…
Дихнуть та потруть,
Та все надаремно…
Ах, як неприємно,
Що лапок не чуть!..
Прага, 1936