Close
Женя Васильківська

Захід («Легко так вечоріє заграва…»)

Легко так вечоріє заграва,
як на хвилях рожевіє піна.
Пелюстками пестить хмара кучерява
бджолу сонця, повну вина.

День, як глечик наповнений медом,
забринів — і розлився в блакить.
На глухих, вечірніх деревах
тінь повзе з-під кори.