З кохання плакав я, ридав.(Над бором хмари муром!)
Той плач між нею, мною став —(Мамуровим муром…)
Пливуть тужіння угорі.(Вернися з сміхом-дзвоном!)
Спадає лист на вівтарі —(Кучерявим дзвоном…)
Уже десь випали сніги.(Над бором хмари муром!)
Розбиті ніжні вороги —(Мармуровим муром…)
Самотня ти, самотній я.(Весна! — світанок! — вишня!)
Обсипалась душа твоя —(Вранішняя вишня…)
1917