Close
Патриція Килина

Відсутність

Я бачила без тебе всю красу,
Але в красі нема краси тепер,
Бо сліпну в блиску самоти і сну,
І всі дива — невидні дні химер.
Я бачила без тебе темінь віку,
Та таємниць немає серед ночі —
Годинники мені не творять ліку,
Бо самота пожерла мої очі.
Та ще дивлюся вперто на красу
І навіть сплю з відкритими очима,
Щоб ти, сам темний теж, зі мною був,
Бо правда, хоч прозора, не є днина.
Мерці не знають смерти, лиш живі,
І так любов побачать лиш сліпі.