Віддаль

Любов на горизонті, мов тополі,
Ще швидше відійде, ще таємніше;
Мов корабель казок у морській далі,
З собою тайкома затягне душу.
Любов маятна — місто під морями,
Незнаний край, невидиме сузір’я.
Ти континент, віддалений у тямі:
Тополі, обрій, мари мого горя.
Коли на кораблі зникаєш завжди,
Дивлюся безпорадно я на тебе,
Бо я сама тополею відходжу.
Жада жаду відмірить, а не небо.
Та з’єднує цей жаль, що розділяю,
Бо недосяжну даль я досягаю.