Close
Костянтина Малицька

У Січі, у Січі гуртуймось брати

У Січі! У Січі гуртуймося, брати,
Най слава козацька востане,
Най клич наш побудить дрімучі хати,
Взиває збивати кайдани.

Боролись завзято колись-то діди,
Кістками степи укривали,
В котлах зі смолою палились вони,
На палях у турків конали.

До бою! До бою зве поклик і нас,
Та не на рушниці, шаблюки,
Інакша днесь зброя, інакший бо час –
В нас зброя просвіти й науки.

Доволі сварились колись-то діди,
Пора нам єднатися нині,
Лиш в єдності сильній здобудуть сини
І волю, і щастя Вкраїні.

Гей хлопці, молодці! Як мур ми тверді,
Погляньте на стяг наш нагорі.
“Усі – за одного, один – за усіх!” –
Сіяє на нашім прапорі.

Доволі ходили в ярмі вже діди,
Доволі вже гнули нам спину!
Лиш смілим завзяттям поставлять сини
Свою незалежну Вкраїну!