Close
Богдан Лепкий

Стара дитина

Стара дитина. Так, стара дитина,
Хоч молодим мені вже ввік не бути.
Життя минуло, мов одна хвилина,
Вечірній дзвін вже за горою чути.

На виднокруг кладуться фіолети
І переходять звільна в пітьму ночі.
Хотілося у хаті день дожити
І в вітчині на сон стулити очі.

Хотілося,— а тут, а тут, мій боже,
Далекий грім і блискавки блискучі.
Бурхливий ранок був, а вечір тоже,
Мій бій з незвісним на високій кручі.

Вецлар, 26.VІІ.1919