Close
Павло Щепан

спека (кінець сезону)

до цих віршів повертаєшся обличчям
мов до собаки стараєшся не виказувати
страху кожен скидається на знайомого
й людина людині друг
ця спека в сезонах як останній шанс
встигнути після масштабної п‘янки
на потяг і не обісцятися
бо потім буде лиш порожній перон
і самотня прохолода без очікувань
жіночих очей чи рук ця спека
лиш ще один шанс що скидається
на провідника але як і все в цій ночі
може просто ввижатися