Close
Мирослав Лаюк

солеварня

1.

куди ти йдеш сивий чоловіче
куди ти ведеш свого сивого собаку
куди ти тягнеш його — всього
в присохлому зіллі чебрецю
всього в розбитих капелюхах грибів
і листі смородини

але я лукавлю бо знаю куди
ти хочеш завести його у ліс за солеварню
прив’язати до сухої верби й залишити
здихати
я знаю все
ти не сторож свого собаки — бо навпаки
але чому в очах твоїх сіль?

2.

під лісом — соляні криниці
вони пихтять сіллю
вони закликають світ до солі

вони отруїли ялиновий ліс
брусничне підлісся
і повітря ти чуєш — повітря!

поля у солі дерева у солі
ягоди і гриби у солі мохи у солі

собака задихається від солі
чоловік витрушує сіль з бороди —

я сіль землі! кричить солеварня
я сіль твоєї землі! кричить солеварня
я сіль! я сіль!
я сіль!

все буде у солі земля буде у солі
все буде у солі

я сіль землі! кричить солеварня

3.

а з другого боку дороги — нафтові вежі
але їм не заглушити солеварню

вони кричатимуть про кров
все буде у крові земля буде у крові
але наразі кров тече з ноги сивого
чоловіка
покусаного псом

падай чоловіче на білий мох
корчся від болю
проклинай!

тепер у тебе є найбільше знання
знання про сіль і про кров
і про те
що сіль перемагає кров
і про те
що все буде у солі

4.

пробач соле
бо чоловік не такий великий як ти
і я не такий великий
і кров
не така велика
і будь-яке знання