Не бійся, ступай, а каміння тебе не поранить.
В очереті ніхто не таїться. І ріка не введе в оману.
А він стереже твій одяг. І ти можеш йому довіряти,
в нього зовсім не мулистий погляд. Він чекатиме, він порядний.
Спокійно пливи, королево на полум’я схожа.
Я недовго іще говорити із тобою, напевно, зможу.
Красиво пливи, любима, бо тебе цьому вчили найкращі,
а вода, що для тебе нагріта, береги і бездомність наша –
це пірс, від його відштовхнися, прямуй без вагання:
прибережна трава на ранок прозоріє собі в тумані.
Пливи на той берег м’яко, повертайся на цей та цілуйся.
Твій юнак розпалив біля річки вам багаття. І небо в русі —
то тільки зірки, метеори, комети, вітрила:
я для тебе старався відважно, постарайся мені щасливо.
8.VI.22