пливи собі телесику лети
де човники зимують золоті
де явори до неба у гаю
де каменем притиснуто змію
сичання люте шелест у траві
телесику чи є іще живі
течуть крізь пальці щастя і піски
весельця тільки не пускай з руки
веселками та згарищами вбрід
іти плисти не залишати слід
торкатись теплим диханням води
ласкаві ясноокі ви куди
де обрій набрякає від димів
де чути грім який ще не гримів
де піч ковтає тільки не хліби
земля повзе хрипить не розлюби
де марево від залпів золоте
де матір’ю намолене оте
щоб ані волосини з голови
михайлику сергієчку пливи
2015