Close
Богдан-Ігор Антонич

Пізня година

Об вікно кажан крильми вдаряє,
все принишкло, стихло, охололо.
Безвість манить нездійсненним раєм,
наче ртуть, спливає в жили холод.

Ходиш, ходиш, дивні тіні водиш,
з болем родиться у серці пісня.
Поплили над світом чорні води
ночі.

Спати йди.
Година пізня.

Close
Емма Андієвська

Пізня Година

По кручі покруча ходять
Щоночі, як місяць.
Місяць крізь воду місять
Ті, що пильнують місце
Для маломістких з мосту.

По кручі покруча ходять
Небаченою ходою.
Хиріють усі перевізники
Й висять, як стручки, над водою.
Усі дерева зникають
З обох берегів в цю пору,
І неможливо порушитись,
Щоб не поплисти димом.