Жага мандрів просто зносить голову,
мов п’янкий дух у селищах, що живуть з виробництва алкоголю.
І вони йдуть уперед, аби дати людству цінні знання, –
першовідкривачі. Першовідкривачі,
віднаходячи нові землі, приречені неодмінно на поразку.
Вони складають перші карти, і Африка виглядає
як велика сливка; Азія, мов поточена з боків паляниця,
ріки, вони ж насправді значно вужчі.
Першовідкривачі часто приречені на те,
щоб виглядати недолугими, щоб бути недосконалими:
у них немає фактів, крім фактів власних очей і чуттів.
Це інші приходять після, озброєні купами книжок,
озброєні приладами, приходять по накресленому маршруту,
проходять по сливці й кажуть: це не сливка,
шановний, ви помилилися! Ви помилилися, це не сливка,
це гроно винограду. Першовідкривачі приречені на поразку,
але нова земля для них – це жінка, у якої вони – перші.
А перший раз немислимо помилитися,
адже неможливо помилитися, коли несила виправити.
Бо тоді все життя, весь світ доведеться називати
великою помилкою,
а не першим коханням.