Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Я молодим, молодим умру —
бо чи стану коли старим?
Залиш, залиш траурну гру,
розсип похоронні рими.
Я умру, умру в Патагонії дикій,
бо належу огню і землі.
Рідні мої — я не чутиму ваших криків,
я — нічий, поет світових слів.
Я умру в хвилю, коли природа стихне,
чекаючи на останню Горобину Ніч.
Я умру в паузу, коли серце стисне
моя молодість, і життя, і січа.
1917