Ось іду по рейці і хитаюсь,
Чи дійду до краю, чи впаду,
Ліс ліворуч, мов зелений заєць,
Задивився на мою ходу.
Десь далеко одинокий коник
Пісню травам і лісам згадав;
Наче гасне дерев’яний дзвоник,
Наче спить і падає вода.
Скільки днів любилося з ночами,
Розтавало вранці у вікні.
Скільки птиць летіло над полями,
Не верталося до мене уві сні.
Я іду по рейці і хитаюсь,
Чи дійду до віку, чи впаду.
Ліс спинивсь. Ліс, мов зелений заєць,
Задивився на мою ходу.
1927