ніч
довга тополя з брязкальцями зір
дає пити
я п’ю й сірію
до світанку
ще писанку для гнізда
на вітровій струні
і перебрести потік
що межує зі сном
втопити чоло у фартух трав
набрати вологости хмар
всякнути в землю
терпкістю дикого зілля
спросоння сопілка
тарпан погребе копитом
де були очі
сюди повір’я
гора ховає міти під ребра
учора й завжди
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.