Close
Аттила Могильний

На півдні

Кімната, стіл і попільничка,
і недопалки цигарок,
і креслить коло із думок
маленька лампа електрична.

Вікно у сад і чорна кицька,
що котить місяця клубок,
а стіни пахнуть, мов бузок,
і сходить зірка опівнічна.

Старий будинок з мезоніном
і оксамитовий сезон –
це трохи сумно, трохи мило.

А над усе, неначе сон,
дзвенить мелодія щаслива
і пересмішник – в унісон.