Close
Юрій Тарнавський

Місяць з м’яти

Місяць
з м’яти,
уста
з міста
на рентґенівських
мостах
м’ясо шукає
своїх свічок,
пальці —
найдовших перспектив,
щоб до них
приєднатися,
щось темне
випало зі шкіри
і з дати народження
в неґатив води,
та не приїхали вельосипеди,
розмазані колінами,
його здоганяти,
проїхало таксі
з кістьми
замість мотору,
повезло друк,
яким чепурять себе
найстрашніші
черепи,
відділ зубів
переходить вишкіл
під командою
цегли,
схрещені рейки
приносять до спини
краєвиди,
від яких
вона постійно
тікає,
і які її породили.