Красно дзвонять срібні дзвони,
темна ніч у мандри кличе,
перестуки електричок
повз освітлені перони.
Теплий віє з півдня вітер.
Як ще кинеш виклик долі?
За мале руденьке поні
я віддав би все на світі.
Жевріє вугілля рудо,
річка — наче сік з берези,
і — тривожний подих чуда.
Чорні шелюги воскресли.
Наче ніж у білі груди,
б’ють у воду срібні весла.
1980