Крим
тепер би випасти із усього
назад хребтом
під ранок виспатись
до світанку здолати втому
як падає аквалангіст за човен
в глибину
на перевал пали колодки
в довжину
малюй гальмами на гудроні смугу цю
у байдиках дозвілля ніби в волоцюг
проводиш поки на заправці і їсиш
якийсь там пончик тугоплавкий
гостриш ніж
і ріже він тоненький краєць теплих днів
і музика гучна із вікон
тупіт ніг
твій чорний слід на чорнім фоні
не відшукать
поїхав цирк дурненький поні
благодать
сама опуститься і сяде між людей
прибій липневий тихий вечір
ясно де