На місці моря — паралелепіпед, —
Розосередило всі осі світло денне.
Не отвори, а половинки дині, —
На поділі — з країв — рожевий попіл.
Дух вивільнився, й витекла лямпада, —
Скришився тліну нетривкий медяник.
Ні нитки Аріядни крізь бездоння,
Ні навіть поля з рештками опудал,
Ні поплавця, що — сутність животіння.
Дороговкази-вітерці останні,
Що вже тугішу — зримість і властивість.
Й — ген — путівці із променів ластавих, —
Із еліпсів і ромбів живопліт. —
Час — для боргів і інший час — для сплат.