це лише листя клена — а ти що подумав
неприкаяність рук і безкарність очей
заростають водою спорожнені трюми
де блукають загублені тіні речей
цим долоням кленовим ніщо не завадить
і гуляє перетяг і потяг пішов
прозвучали чотири сезони вівальді
а за ними потягнеться п’ятого шов
небом жовта розмітка лягла своєчасно
переходимо вбрід поглядаючи як
задихаючись від невимовного щастя
знову падає листя кленове навзнак
2013