Хилиться сумно і гнівно
Сонячний день в далині.
Там молода Бондарівна
Мертва лежить у труні.
Сходяться хмари чубаті,
Стогне юрба і гуде:
Годі тобі панувати,
Власнику темних людей!
Чорне шепочеться жито,
Стукає вітер в вікно:
Меду-вина ще не пито,
Буде, ой буде вино!..