Місяць завис на гілці,
закривши лице серпанком дерева,
й висить так, гойдаючись,
мов хвіст неба або волосся ночі.
Білка притихла. Хвостом
зачепивши супокій небозводу,
понесла дві вуглини
тиші місяцю й осталась без зірок.
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.