я стою посеред міста
воно цілує мене у шию
поцілунок горить, ніби чорна мітка у смертежера
розкажи мені
чому так паршиво
розкажи мені, що робити
коли бракує духу і сили волі
і чому —
яку броню не намагались би ми наростити –
ми все ті ж —
уразливі й голі
з реп’яхами в волоссі
з білим налітом солі
на пропаленій сонцем шкірі
з золотавим — як тимчасові тату —
пунктиром на животі
на випадок харакірі
розкажи, як триматись за файєри
коли весь час опускаються руки
розкажи
як забирати з друку
заборонені книги
червоно-чорні плакати
як не плакати, коли накочує чортів біль
як не ставити на зап’ястях зарубки
не закінчених війн
не початих переговорів
не продовжених перемир’їв
розкажи, як вірити
всім
розчарованим
в вірі
за кого палити свічки
якому молитись богу
як копати могили —
і вірити в перемогу