Глянь мій милий, скільки вроди,
Скільки сонця навкруги!
Глянь, як сяють срібні води,
Як хвилюються луги!..
«Я сліпий… тебе ось… бачу…»
Ось послухай: десь за гаєм
Соловей заплакав враз…
Побіжім його спитаєм,
Чи любив він більше нас?!
«Я глухий… тебе ось… чую…»
1905