коли померла віслава шимборська
мій сусід через паркан
почав виходити в сад і казати:
дерева дерева які ви всі гарні – такі гарні
що неможливо вибрати на котрім із вас вішатися
він звісно не знав хто така шимборська
а якби я йому сказав це ім’я
він би старий точно перепитав:
хто-хто – наталя цімборська?
та вішайся вже нарешті! –
з часом почала кричати йому зла дружина
котра колись позичила у нас п’ять мішків цементу
і досі не віддала
(а ще її покійний батько у війну допомагав фашистам!)
а чоловік відповідав: ці дерева такі гарні
що неможливо вибрати на котрім із них вішатися –
зрештою одного дня повісилася сусідка
на вербі
–
ну добре: я трохи перегнув
не повісилася – померла своєю смертю
але п’ять мішків цементу
так і не віддала