Close
Олек Ніколассон

двері в осінь

пора діставати кроси
і йти у вечірню тишу.
цей лютий – як двері в осінь,
коли все було простішим.
цей лютий – як світлий спогад,
навіяний зайвим жестом,
я йду, і нікого поряд –
у цьому своє блаженство.
як фото в руках старого,
у пам’ять мене несе, бо
цей лютий – немов дорога
якою я йду до себе

(2019)