Тут, посеред моїх вітрів, червона смерть
слідами бруньок перейде, трухлявим світлом
сповзе по стежці відблиск тиховіддя.
В станках замовкнуть шпулі — над токами,
до тла припалені, як повсть, старечим сонцем,
затверднуть в засіках снопи блакиті.
Тут здеруть
обруч світила — і шипшинним плачем
наколеться хмарина на безлистя.
Тут буде крига на квітках, зростивши
в суцвіттях тіні. Спідні дні здіймуться,
за кожним берегом на зáворотах стануть,
напнеться ліхтарями ніч на крила мряки,
і довго падатиме, і просторий слід
повисне теплими світанками над гіллям.
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.