Скелі тануть над берегом,
краплі
забарвлюють
тло
у червіньку мечів.
І черлених щитів
при коліні,
мов квіту, лягло
по обидва ряди,
де порубано
щире золото.
Скелі тануть над берегом,
з чорних лісів
піднімається вир
чорних псів,
і вовків,
і сокир,
піднімається змій,
і палає його луска,
і кудлатими хвилями
починається приказка.
І тече череда.
А на темних колодах мостів
дістають з-під кирей,
і кривавиться ніч,
і біліють в імлі
білі куни
у золоті
і серебрі.
Проводжайте гостей.
До суворих норвезьких морів
вирушають ладді.
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.