Місто вночі –
озеро для птахів перелітних.
Вони опускаються в його вогні,
і вода тіней
змикається над ними.
Прокидаючись опівночі, бачимо:
сірий морок притрусив місто,
наче попіл жарини багаття.
Спалахуємо крізь них.
Проведи мене цією стежкою:
леза мечів
залишають свої гнізда
(час вирію – час прощань):
надто похмура рать,
але маю бути там.
Рух рядами,
наче прокинувся звір,
чорнота сталі
створює відображення озера.
В глибині вод –
течія прозора
і затока осіння,
засипана листям барвистим.