Повір,
Бітлз —
це наша юність
духмяна, як відчинене вікно
в порожній кімнаті масового мистецтва
і стерильно очищеної
класичної музики,
але чуєш —
квартал живе,
живуть люди, коти, дерева,
живе над кварталом велике сонце,
живуть пісні, і тому
ти роздягаєшся —
джинси і светер летять у куток,
і без одягу
ти стаєш така жіночна,
що я починаю любити
твої плавні несміливі рухи
і стриману радість передчуття,
що затуманила твої очі.
Тому, повір,
Бітлз —
це наша юність,
але про нашу любов
ми напишемо
самі.