Close
Борис Грінченко

Зима

Зима навкруг… Давно вже час
Весні веселій розцвітати,
А все мороз ще давить нас
І не пуска з сумної хати.

Зима навкруг… І де давно
Вже пахнути повинні квіти,
Там сніг лежить, як полотно,
І сонце ще й не дума гріти.

Зима навкруг… Якби не знав,
Що мусить же весна ще бути, —
Давно б знесилений упав,
Не перемігши горя й скрути.

1890

Close
Богдан-Ігор Антонич

Зима

Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О боже, стережи в завію
і людські, і звірячі кубла.

У сто млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
провалюючи небом села.

31 березня 1935

Close
Юрій Тарнавський

Зима

Приходить зима з дощами

і з теплим воском відлиг,

і вже гумовими полами, а не крилом

б’є ніч у шибку вікна.

І не виписують вже кроки луною

прямокутньої каліграфи міських вулиць,

тільки серця, немов цибулі, пускають

паростки між іржавим корінням матраців.

І коли, спухлі дріжджами снів,

ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто,

із-під підлог свідомости худі щури сумління

вилазять гризти черстві буханці душ.

1960

Close
Володимир Сосюра

Зима

Сном блакитним заснули поля,
і долини, і гори, й діброви.
Одягла білу шубу земля,
білу шубу зимову.

Одлетіли давно журавлі
У південні країни з журбою,
і заснуло зерно у землі,
щоб проснутись весною,

коли очі закриють поля,
затремтять і тополі, і клени,
й скине білую шубу земля
і одягне зелену.