Моя музика — з-під пташиного крила,
прозора, мов земля влітку,
легка, як очі зеленого солов’я,
що співає перами а не звуками.
Ось я в зеленому царстві птиць —
на вершку листяних хат
вечір спиває день з м’яких спин
дрімлюг, сойок, шпаків.
Котиться соняшне золото
з зеленого даху стовбурів,
розбризкуючи довкола червоні вогні
ліхтариків. Листя закриває очі.
Я відходжу. В руках несу легкість
вечірньої пісні й затишок сну
очей солов’я. Відходжу й залишаю
спомин на крилах зеленого царства.