Як все живе, течуть піски пустелі.
їх тихий шелест, як і плеск поди,
Чарує душу… Мрійнику, гляди! –
Найкраще чути їх з-під стелі.
Тож не пакуй валізок! Мап не руш!
Умій закрити очі і чекати, –
Може й твоя з тих багатющих душ,
Що вміють всесвіт слухати з кімнати