Як він спустів, садок, де я колись
наваживсь вперше вимовити, — люба!
Альтанка зникла. Дерном узялись
Стежки колишні. Пень старого дуба
Стирчить самотньо…
Ні, не пізнаю
Картин знайомих, — це буття зелене!
…Немов хтось інший молодість мою
Переживав за мене…
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.