Вирує море. Кожен дальший вал
Усе страшніша підіймає прірва…
Весь хаос вод цей невгавущий шквал
З безодні супокою вирвав!
І дивно знать, що десь, на глибині,
Усе незмінне, непорушне навіть,
І лиш дельфін в принишклім табуні
Своє маля напучує і бавить!
. . .
О, хаосе, я пізнаю тебе!