Close
Олександр Олесь

«Все жду чогось… чого, і сам не знаю…»

Все жду чогось… чого, і сам не знаю,
І хто його до мене принесе?
Пустеля стелиться без краю,
І навкруги умерло все.

А я все жду… Щодня, щоранку,
Коли прокинуся від сліз,
Питаю я стару служанку:
«Ну, що? — приходив і приніс?»

6.VІІ.1922