Close
Віра Вовк

Троянди

Якби всі ці полум’яні гори зі сходу до заходу
Під м’якістю вечора були моїми,
Ти знаєш : більше я б не могла бути їхньою.

І якби ті надвечірні долини зі своїми
Темнооксамитними відтінями фіолету і цинобри
Були моїм твором,
Я не здолала б їх глибше відчути.

Але для тебе росте моє почуття з усіма днями життя,
Бо все відчиняється поступово під твоїм доторком,
Як ці пуп’янки троянд, схожі на видіння.

Close
Богдан-Ігор Антонич

Троянди

Пора троянд спізнилась, сестро,
так довго ждали, аж приходить.
На милі сонця, світла верстви
розміряно і землі й води.

Хоча це світло надто кволе,
хоч надто рано й сніг упертий,
ощадне сонце й зелень гола,
все ж день рясний на чар нестертий.

В крові з троянд умивши руки,
під горлиць воркування перше
ідем, далека, поміж буки,
зоря з зорею й серце з серцем.